 |
С.П. Одарченко, Д.Б. Болюх,
А.В. Золотаренко, П.Я. Одарченко,
А.П. Ковальчук |
ПЕРШИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ КОЛОРЕКТАЛЬНИХ СТЕНТІВ У ЛІКУВАННІ УСКЛАДНЕНИХ ФОРМ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ
Ключові слова: колоректальний рак, лікування, колоректальні стенти.
Мета роботи — описання випадку застосування колоректального стента в лікуванні хворого з колоректальним раком для полегшення симптомів кишкової непрохідності.
Матеріали і методи. В хірургічне відділення Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру було госпіталізовано хворого П., 73 років, з діагнозом: рак середньоампулярного відділу прямої кишки G2pT3NxM0 II ст., II клінічна група, хронічна механічнатовстокишкова непрохідність. Заданими фіброколоноскопії (ФКС) екзофітна пухлина розташовувалася в середньоам-пулярному відділі прямої кишки (з 10 по 15 см) та перекривала її просвіт. Для усунення непрохідності та можливості подальшого проведення радикального курсу променевої терапії з радіомодифікацією застосували колоректальний стент виробництва корпорації «M.I.Tech» Hanarostent, покритий оболонкою, який не заважає проведенню магнітно-резонансної томографії.
Результати та обговорення. Виконання радикального оперативного втручання хворому було протипоказане через тяжку супутню патологію: множинний атеросклероз коронарних та церебральних судин, йому двічі стентували ліву коронарну та ліву загальну сонну артерії. За допомогою колоноскопа хворому в прямій кишці (виходячи на відстань 2 см за межі пухлини в її дистальній та проксимальній частині) встановлено колоректальний стент, покритий оболонкою, довжиною 110 мм. Через 4 дні після встановлення стента проведено контрольну ФКС, під час якої виявлено: просвіт кишки становить 20 мм, віль-нопрохідний для ендоскопа та калових мас.
Висновки. Колоректальні стенти застосовують для полегшення явищ кишкової непрохідності при раку прямої кишки для підготовки до планового хірургічного втручання, що дає змогу провести передопераційний курс променевої терапії з подальшим радикальним одномоментним оперативним втручанням. Застосування стентів у хворих дає змогу запобігти ургентній колостомії і значно поліпшити якість життя хворих.
Проблема лікування раку прямої кишки (РПК) досі залишається актуальною. Це зумовлено низкою чинників, насамперед значним збільшенням захворюваності і смертності. Щорічно реєструють близько 1 млн хворих з колоректальним раком, з них не менше половини помирають у перший рік спостереження. За даними ВООЗ, рак товстої кишки посідає третє-четверте місце в структурі онкологічної захворюваності.
Досі не вирішена проблема лікування ускладнених форм РПК, оскільки, по-перше, у структурі РПК переважають ускладнені форми, а кількість хворих із запущеними формами сягає 70%, по-друге, досі немає єдиної лікувальної тактики при РПК, ускладненому пухлинним стенозом, ректальною кровотечею і параканкрозним гнійно-запальним процесом.
Рис. 1. Зображення колоректального стента |
Рис. 2. Колоректальний стент в оболонці |
За останніх ЗО років, у зв'язку із впровадженням нових методів формування кишкових анастомозів, застосуванням зшиваючих апаратів, розробкою ефективних методів антимікробної профілактики, поліпшенням метаболічної терапії, розширюються показання до виконання на висоті кишкової непрохідності одномоментних оперативних втручань з відновленням безперервності кишковика. Водночас багато авторів дійшли висновку, що одномоментне оперативне втручання з первинним анастомозом супроводжується вищою частотою неспроможності швів анастомозу, іншими ускладненнями і, як наслідок, — збільшенням рівня летальності.
Аналіз даних літератури свідчить, що основною проблемою в лікуванні ускладнених форм РП К є те, що в більшості випадків хворих госпіталізують у тяжкому стані, зумовленому наявністю кишкової непрохідності і місцевопоширеним пухлинним процесом, а в деяких випадках ще й наявністю віддалених метастазів. У таких випадках радикальне оперативне втручання є багатоетапним або первинне радикальне оперативне втручання доповнюють накладанням колостоми, що значно знижує якість життя оперованих хворих та їх психосоціальну реабілітацію.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
В хірургічне відділення Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру було госпіталізовано хворого П., 73 років, з діагнозом: рак середньоампулярного відділу прямої кишки G2pT3NxM0 II ст., II клінічна група, хронічна прогресуюча механічна товстокишкова непрохідність. За даними фіброколоноскопії, екзофітна пухлина розташована в середньоампулярному відділі прямої кишки (з 10 по 15 см) та практично повністю перекриває просвіт кишки.
Для усунення непрохідності та можливості подальшого проведення радикального курсу променевої терапії з радіомодифікацією ми застосували у хворого колоректальний стент виробництва корпорації «М.І.Tech» Hanarostent, покритий оболонкою. Цей стент є трубчастим протезом з нітинолового дроту, що самостійно розширюється, для підтримки прохідності колоректальних стриктур, спричинених злоякісними пухлинами; стент не впливає на проведення магнітно-резонансної томографії. Цей стент із сигнальними насадками на обох кінцях може бути міцно встановленим у прямий кишці, незважаючи на перистальтичні рухи. На стенті є 12 рентгеноконтрастних маркерів із золотого дроту: по 4 маркери на кожному кінці стента та 4 маркери у центрі. На обох кінцях стента є сигнальні насадки для запобігання його зміщенню. Повний діаметр розширення — 22 мм. Існують стенти різного діаметра та три стандартні варіанти довжини: 80, 1 Юта 140 мм (рис. 1).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Виконання радикального оперативного втручання хворому було протипоказане через тяжку супутню патологію: множинний атеросклероз коронарних та церебральних судин. Хворий двічі переніс стентування лівої коронарної артерії та стентування лівої загальної сонної артерії.
Враховуючи те, що ризик анестезіологічного забезпечення перевищував ризик оперативного втручання, за допомогою колоноскопа хворому встановлено колоректальний стент, покритий оболонкою, довжиною 110 мм (рис. 2).
Стент розташували в прямій кишці, виходячи на відстань 2 см за межі пухлини в її дистальній та проксимальній частині.
Через 4 дні після встановлення стента проведено контрольну фіброколоноскопію, під час якої виявилося, що просвіт кишки становить 20 мм, вільнопрохідний для ендоскопа та калових мас.
ВИСНОВКИ
Колоректальні стенти застосовують для полегшення явищ кишкової непрохідності при раку прямої кишки з метою підготовки до планового хірургічного втручання, що дає змогу провести передопераційний курс променевої терапії з подальшим радикальним одномоментним оперативним втручанням.
Застосування стентів у хворих з ускладненими формами колоректального раку дає змогу запобігти ургентній колостомії і значно поліпшити якість життя хворих.
Література
1. Бондар Г.В., Башеєв В.Х., Золотухін СЕ. та ін. Методи хірургічної корекції некрозів зведеної кишки після виконання сфінктерозберігальних операцій // Шпитальна хірургія.— 2002.—№ І.—С 128-131.
2. Захараш М.П. Тенденції і перспективи розвитку хірургічних втручань у колопроктології // Мистецтво лікування.— 2003.—№ 6.- С 34-37.
3. Одарченко СП. Морфологічні зміни кишки при модифікованому способі черевно-анальної резекції з використанням замикаючого клапана // XI університетська (ХХХХІ вузівська) конференція молодих вчених та фахівців: Матеріали конференції (18 травня 2005 року).- Вінниця. - 2005,- С.54-55. 8.
4. Пат. № 12343 Україна, МПК 7 А61В17/00, F04D 13/06 Спосіб черевно-анальної резекції прямої кишки з формуванням замикаючого клапана для попередження анального нетримання випорожнень / Одарченко С.П., Півторак В.І. (Україна). № 200505068, Заявл. 30.05.2005. Опубл. 15. 02.2006. Бюл. № 2.- 2 с.
5. Яицкий Н.А., Нечай И.А., Петришин В.Л. Функциональные результаты хирургического лечения рака прямой кишки и качество жизни оперированных больных.— СПб, 2001.— 40 с.
6. Chapius P., Bokey L., Fahrer M. et al. Mobilization of the rectum. Anatomic concepts and the bookshelf revisited // Dis. Colon Rectum.- 2002.- Vol. 45, N 1.- P. 1-9.
7. Mantyh C.R., Hull XL., Fasio V.W. Coloplastyin low colorectal anastomosis: manometric and functional comparison with straight and colonic J-pouch anastomosis // Dis. Colon Rectum.— 2001.— Vol. 44.- P. 37-42.
8. Northover J.M.A, Arnott S., Jass J.R., Williams N.S. Colorectal cancer // Oxford Textbook of Oncology— 2nd ed.— 2001.— Vol. 2.-P. 1545-1589.
СП. Одарченко, Д.Б. Болюх, А.В. Золотаренко, П.Я. Одарченко, А.П. Ковальчук
ПЕРВЫЙ ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ КОЛОРЕКТАЛЬНЫХ СТЕНТОВ В ЛЕЧЕНИИ ОСЛОЖНЕННЫХ ФОРМ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКА
Цель работы — описание случая применения колоректального стента в лечении больного с колоректальным раком для облегчения симптомов кишечной непроходимости.
Материалы и методы. В хирургическое отделение Винницкого областного клинического онкологического диспансера поступил больной П., 73 года, с диагнозом: рак среднеампулярного отдела прямой кишки G2pT3NxM0 II ст., II клиническая группа, хроническая механическая толстокишечная непроходимость. По данным фиброколоноскопии (ФКС), экзофитная опухоль располагалась в среднеампулярном отделе прямой кишки (с 10 по 15 см) и перекрывала ее просвет. Для устранения непроходимости и возможности последующего проведения радикального курса лучевой терапии с радиомодификацией применили колоректальный стент производства корпорации «M.I.Tech» Hanarostent, покрытый оболочкой, не мешающий проведению магнитно-резонансной томографии.
Результаты и обсуждение. Выполнение радикального оперативного вмешательства больному было противопоказано из-за тяжелой сопутствующей патологии: множественный атеросклероз коронарных и церебральных сосудов, ему дважды стен-тировали левую коронарную и левую общую сонную артерии. С помощью колоноскопа больному в прямой кишке (выходя по 2 см за пределы опухоли в ее дистальной и проксимальной части) установлен колоректальный стент, покрытый оболочкой, длиной 110 мм. Через 4 дня после установки стента проведена контрольная ФКС, во время которой обнаружено: просвет кишки составляет 20 мм, свободно проходим для эндоскопа и каловых масс.
Выводы. Колоректальные стенты применяют для облегчения явлений кишечной непроходимости при раке прямой кишки для подготовки к плановому хирургическому вмешательству, что позволяет провести предоперационный курс лучевой терапии с последующим радикальным одномоментным оперативным вмешательством. Применение стентов у больных позволяет избежать ургентной колостомии и значительно улучшить качество жизни больных.
Ключевые слова: колоректальный рак, лечение, колоректальные стенты.
S.P. Odarchenko, D.B. Bolyukh, A.V. Zolotarenko, P.Ya. Odarchenko, A.P. Koval'chuk
THE FIRST EXPERIENCE OF COLORECTAL STENTS APPLICATION IN COLORECTAL CANCER COMPLICATED FORMS TREATMENT
The aim — case description of colorectal stent application in colorectal cancer treatment for intestinal impassability symptoms facilitation.
Materials and methods. Patient P, 73 years old was admitted to our clinic with a diagnosis: middle ampular rectal cancer, G2pT3NxM0 II stage, II clinical group, chronic mechanical bowel impassability. An exofit tumor in the middle ampular rectal department (from 10 to 15 sm) and obturation of its clearance were revealed by fibrocolonoscopy (FKS). For the impassability removal and subsequent radial therapy radical course with radiomodification possibility, we applied «M.I.Tech» Hanarostent colorectal MRI-safe-covered stent in patient.
Results and discussion. Radical operation was contra-indicated in patient due to advanced concomitant pathology: multifocal coronal and cerebral atherosclerosis, twice stented left coronal and left common carotid arteries. 110 nun's covered colorectal stent was set in a rectum (for 2 sm outside a tumor in its distal and proximal parts) with colonoscopy. In 4 days after stent implantation FKS control was conducted and the 20 mm bowel clearance endoscope and excrement freely passage were revealed.
Conclusions. Colorectal stents is used for the intestinal impassability facilitation in rectal cancer case for planned surgical treatment preparation to enable preoperative radial therapy with subsequent radical one-stage operation. Stents application allows preventing urgent colostomy and considerably life quality improving in patients.
Key words: colorectal cancer, treatment, colorectal stent.
<< Назад
