Компания
«Технологии для жизни»-
официальный представитель
на Украине:

 

 

 

 

 

 

 

 

Досвід застосування колоноректальних стентів

С.П. Одарченко, Д.Б. Болюх, А.В. Золотаренко, П.Я. Одарченко, А.П. Ковальчук С.П. Одарченко, Д.Б. Болюх,
А.В. Золотаренко, П.Я. Одарченко,
А.П. Ковальчук

ПЕРШИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ КОЛОРЕКТАЛЬНИХ СТЕНТІВ У ЛІКУВАННІ УСКЛАДНЕНИХ ФОРМ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ

Ключові слова: колоректальний рак, лікування, колоректальні стенти.

Мета роботи — описання випадку застосування колоректального стента в лі­куванні хворого з колоректальним раком для полегшення симптомів кишкової непрохідності.

Матеріали і методи. В хірургічне відділення Вінницького обласного клініч­ного онкологічного диспансеру було госпіталізовано хворого П., 73 років, з ді­агнозом: рак середньоампулярного відділу прямої кишки G2pT3NxM0 II ст., II клінічна група, хронічна механічнатовстокишкова непрохідність. Заданими фіброколоноскопії (ФКС) екзофітна пухлина розташовувалася в середньоам-пулярному відділі прямої кишки (з 10 по 15 см) та перекривала її просвіт. Для усунення непрохідності та можливості подальшого проведення радикального курсу променевої терапії з радіомодифікацією застосували колоректальний стент виробництва корпорації «M.I.Tech» Hanarostent, покритий оболонкою, який не заважає проведенню магнітно-резонансної томографії.

Результати та обговорення. Виконання радикального оперативного втручан­ня хворому було протипоказане через тяжку супутню патологію: множинний атеросклероз коронарних та церебральних судин, йому двічі стентували ліву коронарну та ліву загальну сонну артерії. За допомогою колоноскопа хворому в прямій кишці (виходячи на відстань 2 см за межі пухлини в її дистальній та проксимальній частині) встановлено колоректальний стент, покритий обо­лонкою, довжиною 110 мм. Через 4 дні після встановлення стента проведено контрольну ФКС, під час якої виявлено: просвіт кишки становить 20 мм, віль-нопрохідний для ендоскопа та калових мас.

Висновки. Колоректальні стенти застосовують для полегшення явищ киш­кової непрохідності при раку прямої кишки для підготовки до планового хірур­гічного втручання, що дає змогу провести передопераційний курс променевої терапії з подальшим радикальним одномоментним оперативним втручанням. Застосування стентів у хворих дає змогу запобігти ургентній колостомії і знач­но поліпшити якість життя хворих.


Проблема лікування раку прямої кишки (РПК) досі залишається актуальною. Це зумовлено низ­кою чинників, насамперед значним збільшенням захворюваності і смертності. Щорічно реєструють близько 1 млн хворих з колоректальним раком, з них не менше половини помирають у перший рік спостереження. За даними ВООЗ, рак товстої кишки посідає третє-четверте місце в структурі онкологічної захворюваності.

Досі не вирішена проблема лікування ускладнених форм РПК, оскільки, по-перше, у структурі РПК переважають ускладнені форми, а кількість хворих із запущеними формами сягає 70%, по-друге, досі немає єдиної лікувальної тактики при РПК, ускладне­ному пухлинним стенозом, ректальною кровотечею і параканкрозним гнійно-запальним процесом.

Зображення колоректального стента
Рис. 1. Зображення колоректального стента
Колоректальний стент в оболонці
Рис. 2. Колоректальний стент в оболонці

За останніх ЗО років, у зв'язку із впровадженням нових методів формування  кишкових анастомозів, застосуванням зшиваючих апаратів, роз­робкою ефективних методів антимікробної профі­лактики, поліпшенням метаболічної терапії, роз­ширюються показання до виконання на висоті кишкової непрохідності одномоментних опера­тивних втручань з відновленням безперервності кишковика. Водночас багато авторів дійшли вис­новку, що одномоментне оперативне втручання з первинним анастомозом супроводжується вищою частотою неспроможності швів анастомозу, інши­ми ускладненнями і, як наслідок, — збільшенням рівня летальності.

Аналіз даних літератури свідчить, що основною проблемою в лікуванні ускладнених форм РП К є те, що в більшості випадків хворих госпіталізують у тяж­кому стані, зумовленому наявністю кишкової неп­рохідності і місцевопоширеним пухлинним проце­сом, а в деяких випадках ще й наявністю віддалених метастазів. У таких випадках радикальне оперативне втручання є багатоетапним або первинне радикаль­не оперативне втручання доповнюють накладанням колостоми, що значно знижує якість життя оперо­ваних хворих та їх психосоціальну реабілітацію.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

В хірургічне відділення Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру було госпі­талізовано хворого П., 73 років, з діагнозом: рак середньоампулярного відділу прямої кишки G2pT3NxM0 II ст., II клінічна група, хронічна прог­ресуюча механічна товстокишкова непрохідність. За даними фіброколоноскопії, екзофітна пухлина розташована в середньоампулярному відділі прямої кишки (з 10 по 15 см) та практично повністю перекриває просвіт кишки.

Для усунення непрохідності та можливості по­дальшого проведення радикального курсу проме­невої терапії з радіомодифікацією ми застосували у хворого колоректальний стент виробництва кор­порації «М.І.Tech» Hanarostent, покритий обо­лонкою. Цей стент є трубчастим протезом з нітинолового дроту, що самостійно розширюється, для підтримки прохідності колоректальних стриктур, спричинених злоякісними пухлинами; стент не впливає на проведення магнітно-резонансної то­мографії. Цей стент із сигнальними насадками на обох кінцях може бути міцно встановленим у пря­мий кишці, незважаючи на перистальтичні рухи. На стенті є 12 рентгеноконтрастних маркерів із зо­лотого дроту: по 4 маркери на кожному кінці стента та 4 маркери у центрі. На обох кінцях стента є сигнальні насадки для запобігання його зміщенню. Повний діаметр розширення — 22 мм. Існують стенти різного діаметра та три стандартні варіанти довжини: 80, 1 Юта 140 мм (рис. 1).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Виконання радикального оперативного втручання хворому було протипоказане через тяжку супутню патологію: множинний атеросклероз коронарних та церебральних судин. Хворий двічі переніс стентування лівої коронарної артерії та стентування лівої загальної сонної артерії.
Враховуючи те, що ризик анестезіологічного за­безпечення перевищував ризик оперативного втручання, за допомогою колоноскопа хворому встановлено колоректальний стент, покритий оболонкою, довжиною 110 мм (рис. 2).

Стент розташували в прямій кишці, виходячи на відстань 2 см за межі пухлини в її дистальній та проксимальній частині.

Через 4 дні після встановлення стента проведено контрольну фіброколоноскопію, під час якої вия­вилося, що просвіт кишки становить 20 мм, вільнопрохідний для ендоскопа та калових мас.

ВИСНОВКИ

Колоректальні стенти застосовують для полег­шення явищ кишкової непрохідності при раку прямої кишки з метою підготовки до планового хірургічного втручання, що дає змогу провести пе­редопераційний курс променевої терапії з подаль­шим радикальним одномоментним оперативним втручанням.

Застосування стентів у хворих з ускладненими формами колоректального раку дає змогу запобіг­ти ургентній колостомії і значно поліпшити якість життя хворих.

Література

1. Бондар Г.В., Башеєв В.Х., Золотухін СЕ. та ін. Методи хірур­гічної корекції некрозів зведеної кишки після виконання сфінктерозберігальних операцій // Шпитальна хірургія.— 2002.—№ І.—С 128-131.

2. Захараш М.П. Тенденції і перспективи розвитку хірургічних втручань у колопроктології // Мистецтво лікування.— 2003.—№ 6.- С 34-37.

3. Одарченко СП. Морфологічні зміни кишки при модифікованому способі черевно-анальної резекції з використанням зами­каючого клапана // XI університетська (ХХХХІ вузівська) кон­ференція молодих вчених та фахівців: Матеріали конференції (18 травня 2005 року).- Вінниця. - 2005,- С.54-55. 8.

4. Пат. № 12343 Україна, МПК 7 А61В17/00, F04D 13/06 Спосіб черевно-анальної резекції прямої кишки з формуванням замикаючого клапана для попередження анального нетримання ви­порожнень / Одарченко С.П., Півторак В.І. (Україна). № 200505068, Заявл. 30.05.2005. Опубл. 15. 02.2006. Бюл. № 2.- 2 с.

5. Яицкий Н.А., Нечай И.А., Петришин В.Л. Функциональные результаты хирургического лечения рака прямой кишки и ка­чество жизни оперированных больных.— СПб, 2001.— 40 с.

6. Chapius P., Bokey L., Fahrer M. et al. Mobilization of the rectum. Anatomic concepts and the bookshelf revisited // Dis. Colon Rectum.- 2002.- Vol. 45, N 1.- P. 1-9.

7. Mantyh C.R., Hull XL., Fasio V.W. Coloplastyin low colorectal anas­tomosis: manometric and functional comparison with straight and colonic J-pouch anastomosis // Dis. Colon Rectum.— 2001.— Vol. 44.- P. 37-42.

8. Northover J.M.A, Arnott S., Jass J.R., Williams N.S. Colorectal cancer // Oxford Textbook of Oncology— 2nd ed.— 2001.— Vol. 2.-P. 1545-1589.


СП. Одарченко, Д.Б. Болюх, А.В. Золотаренко, П.Я. Одарченко, А.П. Ковальчук

ПЕРВЫЙ ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ КОЛОРЕКТАЛЬНЫХ СТЕНТОВ В ЛЕЧЕНИИ ОСЛОЖНЕННЫХ ФОРМ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКА

Цель работы — описание случая применения колоректального стента в лечении больного с колоректальным раком для об­легчения симптомов кишечной непроходимости.

Материалы и методы. В хирургическое отделение Винницкого областного клинического онкологического диспансера поступил больной П., 73 года, с диагнозом: рак среднеампулярного отдела прямой кишки G2pT3NxM0 II ст., II клиническая группа, хроническая механическая толстокишечная непроходимость. По данным фиброколоноскопии (ФКС), экзофитная опухоль располагалась в среднеампулярном отделе прямой кишки (с 10 по 15 см) и перекрывала ее просвет. Для устранения непроходимости и возможности последующего проведения радикального курса лучевой терапии с радиомодификацией применили колоректальный стент производства корпорации «M.I.Tech» Hanarostent, покрытый оболочкой, не мешающий проведению магнитно-резонансной томографии.

Результаты и обсуждение. Выполнение радикального оперативного вмешательства больному было противопоказано из-за тяжелой сопутствующей патологии: множественный атеросклероз коронарных и церебральных сосудов, ему дважды стен-тировали левую коронарную и левую общую сонную артерии. С помощью колоноскопа больному в прямой кишке (выходя по 2 см за пределы опухоли в ее дистальной и проксимальной части) установлен колоректальный стент, покрытый обо­лочкой, длиной 110 мм. Через 4 дня после установки стента проведена контрольная ФКС, во время которой обнаружено: просвет кишки составляет 20 мм, свободно проходим для эндоскопа и каловых масс.

Выводы. Колоректальные стенты применяют для облегчения явлений кишечной непроходимости при раке прямой киш­ки для подготовки к плановому хирургическому вмешательству, что позволяет провести предоперационный курс лучевой те­рапии с последующим радикальным одномоментным оперативным вмешательством. Применение стентов у больных поз­воляет избежать ургентной колостомии и значительно улучшить качество жизни больных.

Ключевые слова: колоректальный рак, лечение, колоректальные стенты.


S.P. Odarchenko, D.B. Bolyukh, A.V. Zolotarenko, P.Ya. Odarchenko, A.P. Koval'chuk

THE FIRST EXPERIENCE OF COLORECTAL STENTS APPLICATION IN COLORECTAL CANCER COMPLICATED FORMS TREATMENT

The aim — case description of colorectal stent application in colorectal cancer treatment for intestinal impassability symptoms facilitation.

Materials and methods. Patient P, 73 years old was admitted to our clinic with a diagnosis: middle ampular rectal cancer, G2pT3NxM0 II stage, II clinical group, chronic mechanical bowel impassability. An exofit tumor in the middle ampular rectal department (from 10 to 15 sm) and obturation of its clearance were revealed by fibrocolonoscopy (FKS). For the impassability removal and subsequent radi­al therapy radical course with radiomodification possibility, we applied «M.I.Tech» Hanarostent colorectal MRI-safe-covered stent in patient.

Results and discussion. Radical operation was contra-indicated in patient due to advanced concomitant pathology: multifocal coro­nal and cerebral atherosclerosis, twice stented left coronal and left common carotid arteries. 110 nun's covered colorectal stent was set in a rectum (for 2 sm outside a tumor in its distal and proximal parts) with colonoscopy. In 4 days after stent implantation FKS control was conducted and the 20 mm bowel clearance endoscope and excrement freely passage were revealed.

Conclusions. Colorectal stents is used for the intestinal impassability facilitation in rectal cancer case for planned surgical treatment preparation to enable preoperative radial therapy with subsequent radical one-stage operation. Stents application allows preventing urgent colostomy and considerably life quality improving in patients.

Key words: colorectal cancer, treatment, colorectal stent.

<< Назад

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов G Analytics Яндекс.Метрика
сайт создан компанией сделать сайт